Книжковому гурману

Свята, пам'ятні та знаменні дати,

 присвячені книгам 

5 лютого - Всесвітній день читання вголос

14 лютого - Міжнародний день дарування книжок
3 березня - Всесвітній день письменника

21 березня - Всесвітній день поезії

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

23 квітня - Всесвітній день книг і авторського права

10 травня - День книги в Німеччині

24 травня - День слов'янської писемності і культури

9 серпня - Всесвітній день книголюбів

8 вересня - Міжнародний день грамотності

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Жовтень - Міжнародний місяць шкільних бібліотек

16 жовтня - Свято читання у Франції

9 листопада – День української писемності та мови

5 лютого - всесвітній день читання вголос

Уперше проводити Всесвітній день читання вголос запропонувала LitWorld  у 2010 році. Головною метою організатори називають отримання спільної насолоди від читання та співпереживання історій, а також популяризацію навичок грамотності. Відтоді це переросло в масштабний рух, який об'єднує читачів, письменників та слухачів по всьому світу.   

14 лютого - Міжнародний день дарування книг 

  У День св. Валентина в багатьох країнах світу відзначають ще й Міжнародний день дарування книжок (International Book Giving Day).

  Його започаткувала американка Еммі Бродмур у 2012 році. Ідею підказав її маленький син, який запитав маму, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги. Це одне з наймолодших свят в календарі, його святкують з 2012 року.У цей день, зазвичай, прийнято дарувати книжки один одному та членам родини, залишати книжки в людних місцях, надавати знижки в книгарнях, організовувати волонтерські кампанії зі збирання книжок, жертвувати твори друку бібліотекам.

  З кожним роком все більше книжок, як уже прочитаних, так і зовсім нових, вирушає в дорогу в усі куточки світу. Міжнародний день дарування книг - це добровільна ініціатива. Вона спрямована на підвищення інтересу і доступу до книги. Основна мета Міжнародного дня дарування книг - надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу.

3 березня - Всесвітній день письменника

Ця дата відзначається за рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986р. ПЕН-клуб був заснований у 1921р., назва організації - абревіатура, утворена першими літерами англійських слів: poets - поети, essayists - нарисовці, novelists - романісти.

Ідея створення клубу належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт, першим президентом став Джон Голсуорсі. У 1923р. відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу в Лондоні. Сьогодні ПЕН-центри діють у 130 країнах.

В Хартії міжнародного ПЕН-клубу зазначено, що він «виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов`язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також у всьому світі, коли це можливо».

21 березня - Всесвітній день поезії

У 1999р. на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії відзначався в Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

«Поезія, — йдеться у відповідному рішенні ЮНЕСКО, — може стати відповіддю на найгостріші й найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова».

Цей день, вважає ЮНЕСКО, покликаний створити в засобах масової інформації позитивний імідж поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

Починаючи з 1967р., з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

Кожного року одна з національних секцій IBBУ виступає спонсором цього чудового свята. Традиційно ця секція запрошує популярного письменника написати Посланння дітям всього світу і відомого художника для створення оригінального плакату. В подальшому ці матеріали використовуються для популяризації книг і розвитку інтересу до читання.

23 квітня - Всесвітній день книг і авторського права

Ідея проведення цього свята належала Міжнародній Асоціації Книговидавців й була запропонована на розгляд ЮНЕСКО.

День 23 квітня був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де дарували троянду за кожну куплену книжку. І для світової літератури цей день є символічним. Цього дня померли М.Сервантес і У. Шекспір, народилися М.Дрюон і В.Набоков.

Цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, що проходила в Парижі у 1995 р., вирішила віддати данину поваги книгам і авторам, закликаючи усіх, а особливо молодь, знаходити задоволення в читанні і поважати незамінний внесок тих, хто сприяв соціальному і культурному прогресу людства. Тоді й були засновані Всесвітній день книг і авторського права і Премія ЮНЕСКО за популяризацію ідеалів терпимості у дитячій і юнацькій літературі. Нині цей день святкують у 190 країнах світу.

10 травня - День книги в Німеччині

День книги проходить у Німеччині щорічно. Ця дата нагадує мільйонам людей у всьому світі про справжнє обличчя фашизму. Саме 10 травня 1933р. в Берліні і деяких інших німецьких містах сталася варварська акція спалення книг, неугодних гітлерівському режиму.

Лише в столиці було передано вогню 20тис. книг. В основному це були книги єврейських авторів, а також твори марксистського та пацифістського характеру: праці Альберта Енштейна, Карла Маркса, твори Генріха та Томаса Маннів, Стефана Цвейга, Еріха Кестнера, Зігмунда Фрейда та інших. «Свято вогню» послужило відправною точкою тотальної цензури.

Понад 5,5 тис. найменувань творів опинилися у зловісному«чорному списку». Під заборону потрапляли письменники, поети, вчені. Німецька література виявилася задавленою. До еміграції виїжджають майже всі відомі письменники - сім'я Маннів, Е.М.Ремарк, Л.Фейхтвангер, Б.Брехт. Ті ж, хто залишаються, або перестають писати, або стають жертвами невідомих убивць.

20 березня 1995 р. на площі Бебельплатц в Берліні було відкрито меморіал «Versunkene Bibliothek» («Потонувша бібліотека»). У центрі площі під товстим квадратом скла, знаходиться біла кімната з пустими полками. Магічне світло з-під скла притягує перехожих. Пустий простір передає ідею втрати. На пам’ятній дошці викарбувано пояснення: «На цій площі 10 травня 1933року нацистські студенти спалювали книги», а також пророчі слова Генріха Гейне, написані ним далекого 1834 р.:«Там де спалюють книги, врешті-решт спалюють і людей».

24 травня - День слов'янської писемності і культури

Сьогодні імена святих Кирила та Мефодія відомі і шановані у всьому християнському світі. Заслуги цих великих слов'янських просвітителів в історії культури важко переоцінити. Близько 1135 років тому Кирило і Мефодій принесли на землю слов'ян світло писемності та знань. Більшу частину свого життя ці просвітителі присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності, адже вони слушно вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу.

Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря.

Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. Завдяки їм слов'яни отримали можливість слухати Божественну Літургію рідною мовою. У середньовічній Європі слов'янська мова стала мовою, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

З 1989р. День слов'янської писемності і культури урочисто святкується в Україні, Росії, Болгарії та інших країнах. Йому присвячуються наукові форуми, проводяться різноманітні культурні заходи. Цей день є не просто днем пам'яті святих Кирила та Мефодія, а святом єднання всіх слов'ян.

У 1989р. пам'ятний знак просвітникам Кирилу та Мефодію відкрито на території Києво-Печерської лаври. Вони увічнені у скульптурній композиції на Михайлівській площі у Києві, також чудовий пам'ятник просвітителям встановлено у Мукачевому.

9 серпня - Всесвітній день книголюбів

    Щороку 9 серпня у світі відзначають день книголюбів. свято зародилось у США (Book Lovers Day) і майже одразу набуло чималої популярності, і в результаті набуло статусу всесвітного.

    Це свято відзначають письменники, поети, літератори та видавці, друкарні і книжкові магазини, ну і, звичайно, читачі - ті люди, для яких книга і створюється. Саме читачеві присвячений Всесвітній день книголюбів.

8 вересня - Міжнародний день грамотності

Міжнародний день грамотності започатковано Організацією Об’єднаних Націй більше трьох десятків років тому. Відзначається він з 1976р. за рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО.

Населення Землі сягнуло шести млрд. чол. і продовжує рости високими темпами, особливо за рахунок країн «третього світу». Проте майже одна шоста від загалу землян - неграмотні, це вражаюча цифра - 860 млн. З них – 100 млн. дітей, які ніколи не сиділи за партами, не тримали в руках книгу, не лічили зірок у небі та, найстрашніше, залишилися на узбіччі цивілізації.

Немає жодного сумніву в тому, що писемність має важливе значення для всіх вікових, статевих, національних, релігійних та інших груп населення Землі. Саме грамотність допомагає дітям, молоді, дорослим засвоїти найважливіші життєві навички, що дають можливість гідно протистояти викликам життя. Грамотність є основою для здобуття нових знань і вмінь, що є інструментами ефективної участі людини в усіх сферах суспільного життя ХХІ століття, зокрема економічної.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Всеукраїнський день бібліотек відзначається з 1998р. 30 вересня згідно з Указом Президента України.

Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після прийняття християнства в 988р. Найбільшою і найбагатшою на той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037р. Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість.

Книги, що виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, що з кінця ХІ століття стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.

З появою книгодрукування в середині ХV століття відбуваються великі зміни в усьому європейському книговиданні і, звичайно, у бібліотечній справі. Значного розвитку бібліотеки набули у ХVІ столітті, великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У ХVІІ столітті була організована бібліотека Київської академії. У ХVІІІ столітті бібліотеки мали козацькі старшини, єпископи, монастирі, різні школи.

У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.

Сьогодні в Україні нараховується близько 40 тисяч бібліотек. Серед провідних - Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та ін.

Кількість бібліотечних працівників становить більше 53 тисяч чоловік. Послугами бібліотек користуються більше 17,5млн. читачів.

Жовтень – Міжнародний місяць шкільних бібліотек

Міжнародний місяць шкільних бібліотек — відзначається з 2008р. щорічно у жовтні під егідою Міжнародної асоціації шкільної бібліотечної справи (МАШБС) англ. International Association of School Librarianship (IASL). Починаючи з 1999р. за ініціативою ЮНЕСКО відзначався Міжнародний день шкільних бібліотек — четвертого понеділка жовтня.

Вперше його проголосив президент Міжнародної асоціації шкільної бібліотечної справи Бланк Вулз. У 2005р. офіційний статус свята підтвердив уже новий президент асоціації Пітер Дженко.

У січні 2008р. координатор проекту Рік Малхолланд оголосив, що Міжнародний день шкільних бібліотек перетвориться в міжнародний місячник. Перший Місячник шкільних бібліотек пройшов у жовтні 2008р.

Основною метою свята є привернення  уваги суспільства до критичного становища, в якому опинилися шкільні бібліотеки сьогодні.

Під час дня і місячника проходять різні заходи, такі наприклад, як збір книжок для шкільних бібліотек.

16 жовтня - Свято читання у Франції

Це абсолютно унікальне свято. Жодна країна у світі не проводить такі масштабні заходи, присвячені літературі і книзі, як Франція.

Вперше Свято читання було проведено у 1989р. за ініціативою Міністерства культури Франції і було підтримано французькою громадськістю з великим ентузіазмом. Після деякого часу свято було включено у календар щорічних культурних подій у країні.

Триденна програма свята включає зустрічі з письменниками, поетами, виставки і презентації книг, книжкові ярмарки, наукові конференції та семінари. У ці дні люди дарують один одному книги, приносять їх в дар бібліотекам.

Всі радіо і телепередачі, численні публікації у газетах присвячені літературі і письменникам. Загалом, вся країна живе три дня на рік виключно літературними  інтересами, всі інші проблеми відступають на другий план.

9 листопада День української писемності та мови

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

·         покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;

·         відзначають найкращих популяризаторів українського слова;

·         заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;

·         стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.

У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

........................................................................................................

14 лютого – Міжнародний день дарування книг!

                            Книга рятує душу від здерев’яніння... 

                                                            (Т. Г. Шевченко)

Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, яка започаткована у 2012 році американкою та засновницею відомого сайту дитячої книги Delightful Children’s Books, Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу: бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що в цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов, вона дасть нам відповіді на всі запитання.

Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона – постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях. Недарма в народі кажуть: «Книги читати – усе знати».

Частіше заглядайте до скарбниці духовності – книг, із яких б'є невичерпне джерело мудрості!

Шановні користувачі!

Бібліотека   Красноградського педагогічного фахового коледжу  

проводить  акцію

 «Подаруй бібліотеці книгу». 

 Працівники бібліотеки  Крсноградського педагогічного фахового коледжу  Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»  Харківської обласної ради  висловлюють щиру подяку всім дарувальникам за внесок у формування бібліотечного фонду. 

Подаровані вами книги і періодичні видання надають неоціненну допомогу в теоретичній і практичній підготовці студентів.

  

ТОП-5 найцікавіших 

бібліотек України

Українська бібліотечна асоціація допомогла Cultprostir скласти невеличкий рейтинг найцікавіших бібліотек країни.
В Україні нараховується понад 40 000 бібліотек. Маленькі й з величезними зібраннями томів, розміщені у сільських школах чи багатоповерхових будівлях, із солідним віком і такі, що відкрилися нещодавно, – всі вони цінні, бо навіть одним своїм існуванням, лишень синіми табличками на вході постійно нагадують, що ще залишилися місця, де книга є доступною як ніколи. Але не будемо відходити від концепції рейтингу. Далі – найстаріші, найбільші та ще кілька «най»…

Найдавніша бібліотека

Якщо розглядати бібліотеки крізь призму історії, то найдавнішою читальнею країни, що діє й зараз, можна вважати Наукову бібліотеку Львівського національного університету імені Івана Франка. Вона заснована 1608 року як книгозбірня львівського Єзуїтського колегіуму. Фонд нараховує три мільйони видань. За більш ніж 400 років існування бібліотека бачила багато. У XVII столітті тут не просто зберігали книги, а виховували інтелектуальну еліту, яку, між іншим, зобов’язували регулярно підтримувати гідний фінансовий стан читальні пожертвами. Минуло століття, бібліотека зазнала численних втрат під час пограбування шведами у 1704 році, проте швидко відновилася. Книги та рукописи до її фонду завозилися з усієї Європи. Поступово виникла потреба в більш облаштованому приміщенні. Так у 1905 році з’явилася нова будівля зі скляним дахом, великим читальним залом, ще й розписами і написами латиною, які мали наштовхувати студентів на філософські роздуми. Попри втрати під час Другої світової війни, Наукова бібліотека Львівського національного університету не втратила головне – свою неперевершену атмосферу аристократизму, науки та благородства духу, які відчуваються й зараз.

Найперша публічна бібліотек

Тепер вирушаємо до Одеси, де 1829 року за наказом Миколи I граф Воронцов заснував першу публічну бібліотеку на території України, а у всій Російській імперії вона стала другою після Імператорської бібліотеки у Санкт-Петербурзі. Головне приміщення Одеської національної наукової бібліотеки імені М. Горького розміщена в старовинному районі міста і являє собою один із кращих зразків бiблiотечної архітектури в країні в стилі неокласицизму (архітектор Ф. П. Нестурх). Сам граф Воронцов доклав зусиль до заснування бібліотеки та подарував «зібрання дорогих за рiдкiсністю творів». Це були 600 томiв французьких класикiв у розкiшному виданнi Фiрмена Дiдо. Приклад губернатора наслiдували багатi одесити, i кiлькiсть книг у бiблiотецi почала швидко збiльшуватися. Сьогодні найстаріша публічна книгозбірня України зберігає унікальний різноплановий п’ятимільйонний фонд документів з усіх галузей знань майже 130 мовами світу, який є невід’ємною складовою національної та світової культурної спадщини і перебуває під охороною держави та ЮНЕСКО.

Бібліотека з найбільшим фондом

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського нараховує у своєму фонді 14 мільйонів книг! Зважаючи на таку цифру, недивним є той факт, що бібліотека імені Вернадського належить до числа десяти найбільших національних книгозбірень світу. Той, хто хоча б раз опинився всередині цього храму науки, ніколи не забуде всеохопного страху перед масштабом знання, сконцентрованого тут. «Вернадці» належить іще один рекорд. Вона є найбільшою за своєю площею бібліотекою країни. 27 поверхів будівлі – цьому яскраве підтвердження. А ще універсальними інформаційними ресурсами бібліотеки користується близько 500 000 читачів, яким щорічно видається до 5 мільйонів документів. Крім вражаючої мови цифр, бібліотека має й безліч внутрішніх таємниць, легенд і скандалів. Відомою є історія про пожежу 1964 року, які тривала у будівлі кілька діб. Виникла вона зовсім невипадково у відділі, де зберігалися документи з історії української державності 1917–1920 років… У наш час Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського й надалі є активним учасником не лише наукового, а й культурного життя, влаштовуючи виставки, творчі зустрічі, семінари та конференції.

Найбільша дитяча бібліотека

Національна бібліотека України для дітей, що в Києві на Нивках, щороку приймає більше 20 тисяч читачів, а також відвідувачів, які приїжджають на екскурсію, щоб на власні очі побачити цей казковий палац, оздоблений авторськими керамічними панно і композиціями видатної української художниці-керамістки Ольги Рапай. Книгозбірня заснована у 1967 році. Її фонд складається з 500 000 примірників книг, журналів, аудіозаписів. Національна бібліотека для дітей вчить малечу правильно працювати з інформацією, бібліотечними картотеками. Але головне – прагне прищепити сприйняття бібліотеки як місця, де можна провести час з друзями, займаючись у гуртках, показати власні таланти на творчих виступах, поділитися науковими відкриттями і дослідженнями.

Найкраща в 2014 році

Українська бібліотечна асоціація разом з Міністерством культури з 2008 року заохочують книгозбірні до самовдосконалення шляхом конкурсу та змагання за звання кращої. Так, у 2014 році кращою бібліотекою країни стала Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. Вона є другою після бібліотеки імені Вернадського за розмірами фонду, який налічує 7 мільйонів видань. Заснована у 1886 році культурними активістами, які власними силами та доброю волею городян, що жертвували гроші або книги, за перші десять років сформували зібрання з 40 000 томів. У 1904 році працівниця бібліотеки Л. Хавкіна створила та оприлюднила проект бібліотечної освіти, за рік її книга «Библиотеки, их организация и техника» здобула золоту медаль на Всесвітній виставці у Бельгії. Власне, освітянський рух книгозбірня підтримувала весь час свого існування. Її дитячий відділ у період революційних подій 1917 року допомагав гуртувати дітей, за допомогою книг прикрашаючи важкі будні. В наш час Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка активно співпрацює із закордонними вишами, відряджає своїх співробітників для участі у міжнародних науково-дослідницьких конференціях, отримує відзнаки від держави та харків’ян.

РАДИМО  ПРОЧИТАТИ!

9 причин, чому варто читати книги?

1. Коли ми читаємо авторів, які добре пишуть, ми звикаємо добре і правильно говорити.

2. Культура людини визначається не тим, скільки книг вона прочитала, а тим, скільки книг вона зрозуміла.

3. Люди, які читають книги, завжди будуть вести за собою людей, які дивляться телевізор.

4. Будь-яка книга краще, ніж фільм, тому що наша уява безмежна — немає меж спецефектів, які ми можемо собі уявити.

5. Людей можна розділити на дві групи: на тих, хто читає книги, і тих, хто слухає людей, які читають книги.

6. Все, що ми читаємо, немов по крупицях, збирається в загальну картину світу — а це і є наші знання і наша ерудиція.

7. Читання також позитивно впливає на мозок, як впливають вправи на тіло.

8. Щоб стати розумною людиною, достатньо прочитати 10 книг, але, щоб знайти їх, знадобиться перечитати тисячі інших.

9. Ви станете спокійнішими, впевненішими і забудете про депресії.

Прохання кнгиги до читача! 

Будь ласка, не торкайтеся мене брудними руками: мені буде соромно, коли мене візьмуть до рук інші читачі.
* * *
Не обкреслюйте мене ручкою і олівцем ― це так негарно.
* * *
Не ставте на мене ліктів, коли читаєте, і не кладіть мене розгорнутою на стіл лицем до низу, адже вам самим не сподобається, коли з вами так обійдуться.
* * *
Не кладіть у мене олівців і нічого об’ємного, крім тонкого листочка паперу, а то розірветься корінець. Якщо ви закінчили читати й боїтеся загубити місце де ви зупинилися, то не робіть позначок нігтем, а візьміть закладку, щоб я мала змогу зручно та спокійно відпочити.
* * *
Не забувайте, що після того, як ви мене прочитали, мені доведеться побувати у інших читачів. Загортайте мене в папір у вологу погоду, тому що така погода для мене шкідлива.
* * *
Допоможіть мені залишитися свіжою та чистою, а я допоможу вам бути щасливими!

ІНТЕРНЕТ – РЕСУРСИ ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРІВ

1. https://dnpb.gov.ua/ua/  - Розділ «Бібліотечному фахівцю» на сайті Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. Сухомлинського.

2. http://korolenko.kharkov.com/ Розділи «Бібліотекарі, для Вас» та «Віртуальні семінари» на сайті Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка